Налаштування IPv4 та IPv6 на виділеному сервері
У цій інструкції описано, як задати статичні адреси IPv4 та IPv6 на виділеному сервері. Вона знадобиться, коли ви додаєте підмережу IPv6 або додаткові адреси IPv4, а також коли потрібно відновити мережеві налаштування сервера.
Перед початком
Усі мережеві параметри сервера вказані в клієнтській панелі: Order Details, вкладка Network. Для IPv4 вам знадобляться IP-адреса, маска підмережі та шлюз, для IPv6 підмережа та шлюз. Додаткові IP-адреси відображаються окремими рядками в тій самій таблиці. Докладніше див. мануал «Інформація про мережу».

Для серверів у DC1 підмережа IPv6 відображається в клієнтській панелі. Для серверів в інших дата-центрах IPv6 видається на запит: створіть тікет у підтримку.
У Linux замість маски підмережі використовується довжина префікса. Найчастіші значення: 255.255.255.0 = /24, 255.255.255.248 = /29, 255.255.255.255 = /32. У додаткової IP-адреси маска може відрізнятися від маски основної: завжди беріть маску для кожної адреси з її рядка на вкладці Network. Додаткова адреса з маскою /32 додається без власного шлюзу: трафік іде через шлюз основної адреси.
На деяких серверах основна адреса IPv4 призначається через DHCP. Якщо ви переводите такий сервер на статичне налаштування, вкажіть точно адресу, маску та шлюз із вкладки Network.
Помилка в мережевих налаштуваннях вимкне доступ до сервера через SSH або RDP. Перш ніж щось змінювати, переконайтеся, що можете підключитися до сервера через IP-KVM (кнопка REQUEST в Order Details). За можливості застосовуйте зміни з консолі IP-KVM.
У прикладах нижче використано адреси з документаційних діапазонів. Замініть їх значеннями з вашої вкладки Network:
- адреса IPv4
203.0.113.10/24, шлюз203.0.113.1 - додаткова адреса IPv4
203.0.113.11/24 - адреса IPv6
2001:db8:1234::2/64, шлюз2001:db8:1234::1 - DNS-сервери
1.1.1.1,8.8.8.8,2606:4700:4700::1111
Визначте ім'я мережевого інтерфейсу
У Linux виконайте:
ip -br link
Потрібен інтерфейс у стані UP з ім'ям на кшталт eno1, enp1s0 або eth0. У прикладах нижче використано eno1.
Ubuntu (netplan)
Ubuntu 22.04 та 24.04 зберігають мережеві налаштування в YAML-файлах у каталозі /etc/netplan/. Перегляньте їхній список:
ls /etc/netplan/
Зробіть резервну копію знайденого файлу та відкрийте його для редагування. У командах нижче для прикладу використано 50-cloud-init.yaml: замініть його на ім'я файлу з вашого сервера.
cp /etc/netplan/50-cloud-init.yaml /root/50-cloud-init.yaml.bak nano /etc/netplan/50-cloud-init.yaml
Замініть вміст на:
network: version: 2 ethernets: eno1: dhcp4: false dhcp6: false accept-ra: false addresses: - 203.0.113.10/24 - 203.0.113.11/24 - 2001:db8:1234::2/64 routes: - to: default via: 203.0.113.1 - to: default via: 2001:db8:1234::1 nameservers: addresses: [1.1.1.1, 8.8.8.8, 2606:4700:4700::1111]
Якщо додаткових IP-адрес немає, видаліть рядок із 203.0.113.11/24. YAML чутливий до відступів: використовуйте пробіли, а не табуляцію.
Встановіть на файл суворі права та застосуйте конфігурацію в тестовому режимі:
chmod 600 /etc/netplan/50-cloud-init.yaml netplan try
Якщо зв'язок працює, натисніть Enter, щоб зберегти налаштування. Якщо доступ зник, netplan відкотить зміни через 120 секунд.
Якщо мережею керує cloud-init, він може перезаписати 50-cloud-init.yaml після перезавантаження. Якщо надалі ви керуватимете мережею через Netplan вручну, вимкніть мережеву частину cloud-init до перезавантаження: створіть файл /etc/cloud/cloud.cfg.d/99-disable-network-config.cfg із рядком network: {config: disabled}.
Debian (ifupdown)
Debian 12 та 13 зберігають мережеві налаштування у файлі /etc/network/interfaces. Зробіть резервну копію та відкрийте файл:
cp /etc/network/interfaces /root/interfaces.bak nano /etc/network/interfaces
Відредагуйте секцію вашого інтерфейсу:
auto eno1 iface eno1 inet static address 203.0.113.10/24 gateway 203.0.113.1 iface eno1 inet static address 203.0.113.11/24 iface eno1 inet6 static address 2001:db8:1234::2/64 gateway 2001:db8:1234::1 accept_ra 0
Другий блок inet додає додаткову адресу IPv4. Якщо вона не потрібна, видаліть його.
На стандартному сервері Debian файл /etc/resolv.conf редагується вручну. Вкажіть у ньому DNS-сервери:
nameserver 1.1.1.1 nameserver 8.8.8.8 nameserver 2606:4700:4700::1111
Якщо файлом /etc/resolv.conf керує resolvconf або systemd-resolved, він може створюватися автоматично. У такому разі налаштовуйте DNS через ту службу, яка ним керує. Для resolvconf можна додати рядок dns-nameservers 1.1.1.1 8.8.8.8 у блок inet static в /etc/network/interfaces.
Застосуйте налаштування з консолі IP-KVM:
systemctl restart networking
AlmaLinux та Rocky Linux (NetworkManager)
В AlmaLinux та Rocky Linux 9 і 10 мережею керує NetworkManager. Дізнайтеся ім'я підключення:
nmcli connection show
У прикладах нижче використано ім'я підключення eno1. Для кожної адреси вказуйте довжину префікса з її рядка на вкладці Network. Задайте параметри IPv4:
nmcli connection modify eno1 ipv4.method manual ipv4.addresses "203.0.113.10/24,203.0.113.11/24" ipv4.gateway 203.0.113.1 ipv4.dns "1.1.1.1 8.8.8.8"
Задайте параметри IPv6:
nmcli connection modify eno1 ipv6.method manual ipv6.addresses 2001:db8:1234::2/64 ipv6.gateway 2001:db8:1234::1 ipv6.dns 2606:4700:4700::1111
Застосуйте зміни:
nmcli connection up eno1
Щоб пізніше додати ще одну адресу IPv4 без перелічення всього списку, використовуйте знак плюс:
nmcli connection modify eno1 +ipv4.addresses 203.0.113.12/24 nmcli connection up eno1
Windows Server
Для Windows Server 2022 та 2025 кроки однакові.
Графічний інтерфейс
Натисніть Win + R, введіть ncpa.cpl і натисніть Enter. Клацніть правою кнопкою миші по мережевому адаптеру та виберіть Properties.

Виберіть Internet Protocol Version 4 (TCP/IPv4) і натисніть Properties. Виберіть Use the following IP address та введіть IP-адресу, маску підмережі та шлюз за замовчуванням. Нижче вкажіть DNS-сервери.

Щоб додати додаткову адресу IPv4, натисніть Advanced, потім Add у розділі IP addresses. Введіть адресу та маску підмережі. Другий шлюз не додавайте.

Поверніться до властивостей адаптера, виберіть Internet Protocol Version 6 (TCP/IPv6) і натисніть Properties. Введіть адресу IPv6, довжину префікса підмережі (наприклад, 64), шлюз за замовчуванням і DNS-сервер.

Натисніть OK в усіх вікнах, щоб застосувати налаштування.
PowerShell
Відкрийте PowerShell від імені адміністратора та дізнайтеся ім'я адаптера:
Get-NetAdapter
У прикладах нижче використано ім'я Ethernet. Якщо в адаптера вже є статична адреса, яку ви хочете замінити, спочатку видаліть її командою Remove-NetIPAddress, інакше New-NetIPAddress поверне помилку. Якщо зараз адаптер отримує адресу через DHCP, спочатку вимкніть його:
Set-NetIPInterface -InterfaceAlias "Ethernet" -Dhcp Disabled
Задайте основну адресу IPv4 та шлюз:
New-NetIPAddress -InterfaceAlias "Ethernet" -IPAddress 203.0.113.10 -PrefixLength 24 -DefaultGateway 203.0.113.1
Додайте додаткову адресу IPv4 (без шлюзу):
New-NetIPAddress -InterfaceAlias "Ethernet" -IPAddress 203.0.113.11 -PrefixLength 24
Задайте адресу IPv6 та шлюз:
New-NetIPAddress -InterfaceAlias "Ethernet" -AddressFamily IPv6 -IPAddress 2001:db8:1234::2 -PrefixLength 64 -DefaultGateway 2001:db8:1234::1
Вкажіть DNS-сервери:
Set-DnsClientServerAddress -InterfaceAlias "Ethernet" -ServerAddresses ("1.1.1.1","8.8.8.8","2606:4700:4700::1111")
Перевірка налаштувань
У Linux перевірте адреси та маршрути:
ip addr show eno1 ip route ip -6 route
Перевірте зв'язок через IPv4 та IPv6:
ping -c 4 1.1.1.1 ping -6 -c 4 2606:4700:4700::1111
Перевірте, що DNS розпізнає імена:
getent hosts introserv.com
У Windows Server виконайте:
ipconfig /all ping 1.1.1.1 ping -6 2606:4700:4700::1111 Resolve-DnsName introserv.com
Якщо ping через IPv4 працює, а через IPv6 ні, звірте шлюз IPv6 і довжину префікса з вкладкою Network. Якщо проблема не зникла, див. мануал «Діагностика мережевих проблем» або зверніться до підтримки.