Які типи серверів існують?
Існує кілька класифікацій серверів. Які види серверів бувають, ми розібрали раніше, розглянемо таку класифікацію.
У своїй основі сервер – це об'єднання апаратної та програмної частин. Апаратна складова спирається на фізичні носії даних, які різняться за зовнішнім виглядом та технічним виконанням. Саме вони заповнюють простір дата центрів або встановлюються в окремому приміщенні компаній. Програмна частина – це обслуговуюча операційна система та спеціальні програми, які дозволяють обробляти дані та вирішувати покладені на них спеціальні завдання.
Простіше кажучи, сервер – спеціальне обладнання, на яке встановлюються відповідні програми. І тут є кілька способів реалізації. Залежно від способу використання сервера розрізняють три основні типи: а) виділений сервер; б) віртуальний сервер; в) віртуальний хостинг чи хмарний сервер. В чому відмінність?
Виділений сервер
- це окрема «машина», яка повністю віддається в оренду або купується клієнтом. Апаратна та програмні складові – налаштовуються під конкретні функції. Зберігання та обробка даних, програмне забезпечення, управління, можливість навіть віддалено перезапускати сервер та багато іншого – повністю в руках власника. Таке рішення у вигляді фізичного обладнання гарантує максимальну працездатність, незалежність та конфіденційність.
Віртуальний сервер
– відрізняється від виділеного сервера тим, що орендар поділяєте потужності сервера з іншими користувачами. За допомогою віртуалізації простору вдається повністю ізолювати операційні ресурси кількох клієнтів, розташованих в одному фізичному носії. За кожним користувачем фіксується певний обсяг пам'яті та налаштовується контроль. Мінусом є те, що ви не єдиний власник сервера, незважаючи на повну автономність роботи свого «сегменту».
Віртуальний хостинг або хмарний сервер
– це спільний віртуальний простір, ресурси якого доступні для кількох користувачів. Незважаючи на окремий функціонал для кожного користувача, операційний ресурс та пам'ять – не є фіксованими та повністю ізольованими. Тому залежно від каналу зв'язку, швидкості трафіку тощо – клієнти такого сервера при посиленому навантаженні починають грати у «перетягування каната» з потужностями, а значить і працездатністю майданчиків (сайтів тощо), які вони розташували в цьому віртуальній хмарі.
Детально про ці типи серверів ми розповімо у окремій статті, де розглянемо їх принципи роботи, можливості, плюси та мінуси і т.д. Також зупинимося докладніше на існуючих варіаціях по кожному типу.
Ще однією прийнятою класифікацією є розподіл серверів за функціями, які вони виконують. Залежно від вузькоспеціалізованої роботи, яку виконує сервер, розрізняють:
- Ігрові сервери: обладнання з підвищеними вимогами потужності та відмовостійкості.
- Відео сервери: додаткові відеокарти та спеціалізоване обслуговування відео контенту.
- Графічні сервери: посилене обладнання з графічними картами.
- Поштові сервери: засіб ведення власної кореспонденції для компаній.
- Сервери файлів: зберігання, обробка та обмін великих обсягів даних.
- Торгівельні сервери: підтримка онлайн магазинів та інших торгових майданчиків.
- Бухгалтерські сервери: безвідмовна робота 1С, безпека та конфіденційність.
- Видалений сервер або офісний сервер: дистанційні робочі місця для співробітників компанії та обслуговування офісної техніки.
- Домашній сервер: додатковий операційний ресурс для особистих потреб.
Ця та інша типізація серверів за окремими завданнями зазвичай входить до класичного набір тарифів компаній, що надають послуги дата центрів, водночас, така класифікація не є вичерпною і завжди є можливість підібрати нестандартні комплектації під інші запити.
Також сервери часто поділяються на типи за більш специфічними параметрами, такими як забезпечення роботи мережі або браузера, управління великими масивами даних тощо. Тому в окрему класифікацію можна винести:
1. Сервер бази даних: засіб обробки великих обсягів інформації, що піддаються масштабуванню в залежності від кількості користувачів.
2. Сервер FTP: засіб переміщення файлів у мережі із зручною та надійною формою їх адміністрування.
3. Сервер DHCP: засіб присвоєння IP-адреси комп'ютерів у локальних мережах.
4. Проксі сервер: засіб, що створює захищене звернення до мережі та спрощує повторну роботу з нею.
Варто відзначити, що подібні класифікації є дещо умовними, і покликані швидше полегшити координацію завдань та пошук рішень для користувачів, тому їх кількість може відрізнятися в описах.
